Орфографічний словник української мови

Дюссельдорф

Дю́ссельдорф

іменник чоловічого роду

місто в Німеччині

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. Дюссельдорф — М. в Німеччині, адміністративний центр федеральної землі Пн. Райн-Вестфалія, порт на Райні; 580 тис. мшк.; центр важкої промисловості та торгівлі (велика біржа); транспортний вузол; унів.; храми XIII-XVIII ст., ратуша XVI ст., Замок Бенрат і літня монарша резиденція XVIII ст.  Універсальний словник-енциклопедія
  2. Дюссельдорф — Дю́ссельдорф, -фу, -фові, в -фі (м.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)