Орфографічний словник української мови

Епір

Епі́р

іменник чоловічого роду

регіон у Греції

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. Епір — Історична обл. у Греції, над Іонійським м., біля кордону з Албанією; 9,2 тис. км2, 339 тис. мшк.; гористий (гори Пінд), слаборозвинутий аграрний регіон (пшениця, виноград, оливки; випас овець і кіз); гол. м. Яніна.  Універсальний словник-енциклопедія
  2. Епір — Епі́р, -ру, -рові, в -рі (країна)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)