Орфографічний словник української мови

Карпо

Карпо́

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. Карпо — гр.; karpos — плід. Карпонько, Карпусь, Карішк. Старий, увесь сивий, дід Карно став перед Романом (Б. Грінченко);Вируша-а-й!Ковпак за плечі обійняв рукою:— Не поспішай, Карно, не поспішай (П. Воронько);Іване, Карпеї Я вас добре знав —Моя матуся шила вам чумарки (М. Руденко).  Власні імена людей. Словник-довідник
  2. Карпо — Карпо́, -па́, -по́ві, Ка́рпе!  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)