Орфографічний словник української мови

Київ

Ки́їв

іменник чоловічого роду

столиця Україні

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. Київ — Від Київа аж до Львова всюди біда однакова. Всім долягає одне лихо, де б не були. Київ від разу не збудували. Великого діла в одній хвилині не зробиш. Київ не відразу збудований. Великого діла швидко не зробиш.  Приповідки або українсько-народня філософія
  2. КИЇВ — • "КИЇВ" - літ.-худож. та громад.-політ. журнал, орган СПУ і Київ. письменницької орг-ції. Виходить з січня 1983 у Києві щомісяця. Гол. редактори — В. Дрозд, П. Перебийніс (з 1986). Друкує нові твори укр. письменників, літ.  Українська літературна енциклопедія
  3. Київ — Столиця України, м. державного підпорядкування, центр обл. та Києво-Святошинського району; обабіч р. Дніпро, в його середній течії, нижче впадіння лівої притоки Десни, по К. протікають також...  Універсальний словник-енциклопедія
  4. Київ — Ки́їв, Ки́єва, Ки́єву, Ки́євом, у Ки́єві, Ки́єве!  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. Київ — Ки́їв, -ва м. Кіевъ.  Словник української мови Грінченка