Кузьма —
гр.; kosmos — світ; порядок (nop. космос); перен. — прикраса, краса (nop. косметика). Церк. Косма, Косьма. Кузь, Кузько, Кузима, Кузимка, Кузимочка, Кузьмичок, Кузьмина.
Власні імена людей. Словник-довідник
Кузьма —
Вискочив, як Кузьма з маку. Зрадив себе.
Приповідки або українсько-народня філософія
Кузьма —
ви́скочити (ви́стрибнути) як (мов, ні́би і т. ін.) Пили́п з конопе́ль, зневажл. Недоречно, недоладно або невчасно зробити, сказати що-небудь чи виступити з чимсь.
Фразеологічний словник української мови
Кузьма —
Кузьма́, -ми́.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)