літовище —
Місце, де літує худоба.
Літературне слововживання
літовище —
-а, с., зах. 1》 Місце і час літнього перебування в горах гуцульської худоби. 2》 Шар деревини, за яким визначають вік дерева.
Великий тлумачний словник сучасної мови
літовище —
ЛІ́ТОВИ́ЩЕ, а, с., діал. Місце літнього перебування. Почався хід полонинський. Маржина гуцульська ішла на літовище (В. Гжицький). ЛІТО́ВИЩЕ, а, с. Те саме, що аеропо́рт.
Словник української мови у 20 томах
літовище —
Літови́ще, -ща с. 1) Мѣсто и время лѣтняго пребыванія въ горахъ гуцульскаго скота. Шух. І. 197. 2) Слой древесины, опредѣляющій возрастъ дерева. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка