Орфографічний словник української мови

Мері

Ме́рі

іменник жіночого роду, істота

ім'я

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. мері — невідм., ж.,♦ Кривава Мері, крим., жрм. Суміш горілки і томатного соку. СЖЗ, 57.  Словник жарґонної лексики української мови
  2. Мері — Ме́рі (ім’я), не відм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)