Орфографічний словник української мови

Мец

Мец

іменник чоловічого роду

місто у Франції

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. Мец — М. на сх. Франції, у департаменті Лотаринґія, на р. Маас; міська агломерація 193 тис. мшк.; торговельний, промисловий (машинобудування, очистка нафти), туристичний центр; унів.; музеї; руїни рим. споруд; ґотичний кафедральний собор (XIII-XVI ст.  Універсальний словник-енциклопедія
  2. Мец — Мец, -цу, -цові (м.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)