Мирослав —
слов.; від мир- (мирний, мир) і слав-(слава). Мирко, Мирисько, Мирисьо, Мириппсо, Слава, Славки, Славцьо, Славик, Славчик. Мирослав, не оглядаючись, простував уперед (А. Хиж-няк); Із собою мала [Олена] семирічного онука Мирослава.
Власні імена людей. Словник-довідник