Орфографічний словник української мови

Оксана

Окса́на

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. Оксана — Добрий день! Читаю “Хрещатик” і бачу, що в деяких ваших співробітниць таке ж саме ім’я, як і в мене, – Оксана. Мені воно дуже подобається, а звідки походить і що означає, не знаю. То, може, розповісте в “Уроках державної мови”. Буду вдячна.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. Оксана — Оксана (Оксинія, Ксенія; Аксинія) гр.*; можливо, від хепіа — гостинність або xenios (жін. хепіа) — чужий, чужоземний. Оксанка, Оксанонька, Оксаночка, Оксануся, Аксиня, Аксинька, Аксинонька, Аксиночка, Аксинка, Аксиня, Аксинька, Аксе-Нонька, Аксиночка...  Власні імена людей. Словник-довідник
  3. Оксана — Окса́на, -ни, -ні, -но! Окса́нин, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)