Орфографічний словник української мови

Олена

Оле́на

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. Олена — гр.*; ім'я Helene, Helena; можливо, від hele — сонячне світло або helene — смолоскип. Олинка, Олинонька, Олиночка, Олененька, Оленуня, Оленеся, Олинця, Оленцуня, Олися; Лина, Линонька, Линочка, Ленуня, Ленеся; Йля; Лиля, льоля.  Власні імена людей. Словник-довідник
  2. олена — Не дам за Олену і кітку луплену. Дразнення дівчини Олени. Сподобав собі Олену, коло лену. Сподобав собі дівчину, бо працьовита. Я до Олени, а вона до мене. Однодумці.  Приповідки або українсько-народня філософія
  3. Олена — Оле́на, -ни, -ні, -но! Оле́нин, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)