Орфографічний словник української мови

Посейдон

Посейдо́н

іменник чоловічого роду, істота

бог моря у грецькій міфології

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. посейдон — -а, ч. У давньогрецькій міфології – бог моря й водяної стихії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. посейдон — посейдо́н (грец. Ποσειδών) у давньогрецькій міфології бог моря й водяної стихії, у римлян – Нептун.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. Посейдон — У грец. міфології бог моря, опікун моряків і рибалок, син Кроноса і Реї, брат Зевса і Гадеса, з якими ділив владу над світом, чоловік Амфітрити, батько численного потворного потомства; атрибут влади — тризуб, яким П. добував воду зі скелі, збурював і заспокоював хвилі; в рим. міфології — Нептун.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. Посейдон — Посейдо́н, -на (гр. міт.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)