Орфографічний словник української мови

Підлісний

Підлі́сний

іменник чоловічого роду, істота

населений пункт в Україні

∗∗∗

підлі́сний

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підлісний — [п'ід(')л’існией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
  2. підлісний — -а, -е. 1》 Який розташований біля лісу, поруч із лісом. 2》 спец. Який росте в нижньому ярусі лісу. Підлісна флора.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підлісний — ПІДЛІ́СНИЙ, а, е. 1. Який розташований біля лісу, поруч із лісом. На підлісному горбі, де кінчалися грядівські поля, Ксеня з натугою повернула закутану в хустки голову, оглянулась (В. Бабляк). 2. спец. Який росте в нижньому ярусі лісу. Підлісна флора.  Словник української мови у 20 томах
  4. підлісний — ПІДЛІ́СНИЙ, а, е. 1. Який розташований біля лісу, поруч із лісом. На підлісному горбі, де кінчалися грядівські поля, Ксеня з натугою повернула закутану в хустки голову, оглянулась (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 354). 2. спец. Який росте в нижньому ярусі лісу. Підлісна флора.  Словник української мови в 11 томах