Орфографічний словник української мови

Сава

Са́ва 1

іменник чоловічого роду, істота

ім'я

Са́ва 2

іменник жіночого роду

річка в Південній Європі

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. Сава — Сава (Савка) арам.*; можливо, від sab ha — старий, дід; дехто, розглядає це ім'я як скорочений варіант імені Саватій. Савко, Савцьо, Савонька, Савочка, Савчик.  Власні імена людей. Словник-довідник
  2. Сава — Са́ва: ◊ яки́й Са́ва, така́ його сла́ва (Франко)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. Сава — Бідному Савці нема спокою ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть. Бідному всюди погано. Який Сава, така й його слава. Який Сава, така й слава. Як поводиш себе між людьми, так про тебе і говорять.  Приповідки або українсько-народня філософія
  4. Сава — Р. на Балканському півостр. (Словенія, Хорватія, Боснія та Герцеґовина, Югославія), права притока Дунаю; довж. 945 км; витоки в Альпах; гол. м.: Любляна, Заґреб, у гирлі — Белґрад.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. Сава — Са́ва, -ви, -ві, -во!  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)