Орфографічний словник української мови

Стир

Стир

іменник чоловічого роду

річка в Україні

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. стир — Стерно, штурвал  Словник застарілих та маловживаних слів
  2. Стир — Р. в Україні та Білорусі, права притока Прип'яті; довж. 494 км; гол. притока Іква; над С. — м. Луцьк (до нього судноплавна).  Універсальний словник-енциклопедія
  3. Стир — Стир, -ру, -рові (річка); сти́рський  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)