терни —
ТЕРНИ́, і́в, мн. 1. Зарості колю́чих рослин. Одвічним, закуреним шляхом тихо посувається валка .. Голова занурилась у придорожні терни, а хвіст ген-ген зникає в густій хмарі куряви (М.
Словник української мови у 20 томах
терни —
-ів, мн., бот. 1》 Зарості колючих рослин. || Місце, заросле колючими кущами. || Гілки з колючками, шпичаками або вінок із таких гілок як символ страждання, мучеництва, злигоднів. 2》 перен., нар.-поет.
Великий тлумачний словник сучасної мови
терни —
ТЕРНИ́, і́в, мн. 1. Зарості колю́чих рослин. Одвічним, закуреним шляхом тихо посувається валка.. Голова занурилась у придорожні терни, а хвіст ген-ген зникає в густій хмарі куряви (Коцюб., І, 1955, 180); Понад яругами костричаться дикі терни (Тют.
Словник української мови в 11 томах