Орфографічний словник української мови

Тиса

Ти́са

іменник жіночого роду

річка

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. Тиса — Р. в Україні, Румунії, Словаччині, Угорщині та Югославії, найдовша (ліва) притока Дунаю; довж. 977 км (у межах України 201 км), площа басейну 153 тис. км2; витоки у Сх. Карпатах, утворюється злиттям Чорної Тиси і Білої Тиси (за 4 км вище м. Рахова); гол.  Універсальний словник-енциклопедія