Орфографічний словник української мови

Траян

Трая́н

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. траян — див. Троян II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Траян — 53-117, з 98 рим. імператор; уславився як справедливий володар і визначний полководець; завоював даків, Вірменію і Месопотамію, дійшовши аж до Перської зат.; з ініціативи Т. розбудовано порт в Остії, в Римі споруджені колона, терми і Форум, названі його іменем.  Універсальний словник-енциклопедія