Орфографічний словник української мови

Туреччина

Туре́ччина

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. Туреччина — Держава в Азії та Європі, на узбережжі Середземного, Еґейського та Чорного м.; аз. частина Т. (95% території) включає Малу Азію та частину Вірменського нагір'я, європ. — частину Балканського півостр.; європ. та аз. частини розділяють прот.  Універсальний словник-енциклопедія
  2. Туреччина — Туре́ччина, -ни, -ні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. Туреччина — Туреччина, Турещина, -ни ж. Турція. Пішов москаль в Туреччину. Шевч.  Словник української мови Грінченка