Орфографічний словник української мови

Юра

Юра́ 1

прізвище

Юра́ 2

іменник жіночого роду

гори в Західній Європі; регіон у Франції; кантон Швейцарії

∗∗∗

юра́

іменник жіночого роду

юрський період

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. юра — ЮРА́, и́, ж., геол. Другий з трьох періодів мезозойської ери в історії Землі; // Відклади цього періоду. Найглибше юра занурена в районі Дністровського лиману, де поверхня їі лежить на глибинах понад 900 м нижче рівня моря (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  2. юра — -и, ж., геол. Другий із трьох періодів мезозойської ери в історії Землі. || Відклади цього періоду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. юра — юра́, ю́рський пері́од другий період мезозойської ери геологічної історії Землі (див. мезозой). Розпочався 195 млн. років тому, тривав 58 млн. років. Відклади цього періоду становлять юрську систему. Від наззи гір Юра в Західній Європі.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. Юра — I кантон у Пн.-Зх. Швейцарії, в г. Ю.; 836 км2, 69 тис. мшк.; адміністративний центр Делемон; державна мова франц.; виробництво годинників, оптичного обладнання; вирощування зернових, розведення худоби. II...  Універсальний словник-енциклопедія
  5. юра — Ю́РА, и, ч., заст.: От тобі́, ба́бо, й Ю́ра— уживається для вираження несподівано втраченої надії, припинення свободи дій і т. ін. ЮРА́, и́, ж., геол. Другий з трьох періодів мезозойської ери в історії Землі; // Відклади цього періоду.  Словник української мови в 11 томах