Орфографічний словник української мови

абсциса

абсци́са

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. абсциса — Абсцисса — abscissa, x-coordinate — *Abszisse — одна з декартових координат точки; позначається лiтерою X. На вiдмiну вiд математики (а), в гірничій справi, геодезiї, маркшейдерiї (б) вiсь абсцис позначається вертикально i спiвпадає з напрямом осьового меридіану зони або паралельна йому.  Гірничий енциклопедичний словник
  2. абсциса — -и, ж., мат. Величина, яка визначає положення деякої точки на площині або у просторі по осі X у прямокутній системі координат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. абсциса — АБСЦИ́СА, и, ж., мат. Одна з трьох координат, що визначають положення точки в просторі. Нехай задана функція двох незалежних змінних. Її геометричним образом, або графіком, називається геометричне місце точок, абсциси і ординати яких були б значеннями незалежних змінних (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. абсциса — абсци́са (від лат. abscisus – відрізаний) одне з чисел, що визначають положення точки на площині або у просторі відносно даної прямокутної системи координат.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. абсциса — Перша з координат точки у декартовій системі координат на площині; вісь а. — зазвичай вісь OX.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. абсциса — Абсци́са, -си, -сі; -ци́си, -цис  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. абсциса — АБСЦИ́СА, и, ж. Одна з трьох координат, що визначають положення точки в просторі. Нехай задана функція двох незалежних змінних, її геометричним образом,або.. її графіком, називається геометричне місце точок, абсциси і ординати яких б значеннями незалежних змінних (Курс мат. анал., II, 1956, 12).  Словник української мови в 11 томах