Орфографічний словник української мови

аб'юрація

аб'юра́ція

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. аб'юрація — -ї, ж. Прилюдне зречення віри або своїх переконань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. аб'юрація — АБ'ЮРА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. Прилюдне зречення віри або своїх переконань, відмова від сану, посади і т. ін. – Перш за все, – почав свій виступ новий глава агентства, – дозвольте подякувати моєму попередникові за таку своєчасну аб'юрацію, яка відкрила шлях для реалізації наших планів (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. аб'юрація — рос. абьюрация (латин. abjuratio, від abjuro — клятвено відрікаюсь) — прилюдне зречення віри або своїх переконань.  Eкономічна енциклопедія