автономія

автоно́мія

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. автономія — Здібність, право самостійного, відносно незалежного функціонування політичних суб’єктів у складі державного утворення, закріплене конституцією. англ. autonomy; нім. Autonomie f=, …mi / en; угор. autonómia; рос. автономия.  Словник із соціальної роботи
2. автономія — АВТОНОМІЯ – АВТОНОМНІСТЬ Автономія, -ї, ор. -єю. 1. Право самостійного здійснення державної влади або управління; самоврядування: федеративна автономія, мати автономію, право на автономію.  Літературне слововживання
3. автономія — Самоврядування; (університетська) самостійність, незалежність, непідпорядкованість.  Словник синонімів Караванського
4. автономія — У буквальному значенні поняття «автономія» означає «самоуправління»; у традиційному політичному лексиконі цим поняттям користуються для означення самоврядних держав або недержавних інституцій чи груп, які мають достатній рівень незалежності і свободи дій.  Енциклопедія політичної думки
5. автономія — Самоуправа  Словник чужослів Павло Штепа
6. автономія — -ї, ж. 1》 Самоврядування певної частини держави. 2》 Право установи, підприємства, організації самостійно розв'язувати певні питання. Автономія волі — у міжнародному приватному праві – інститут, згідно з яким сторони в угоді можуть самі вибирати те право, яке буде регулювати їх відносини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. автономія — АВТОНО́МІЯ, ї, ж. 1. Право на самоврядування, самостійне управління певної частини держави, закріплене конституцією або іншими правовими актами.  Словник української мови у 20 томах
8. автономія — автономі́я (грец. αύτονομία – незалежність) 1. Самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах, передбачених загальнодержавним законом (конституцією). А. в СРСР існує у 2 формах:...  Словник іншомовних слів Мельничука
9. автономія — див. автономія і гетерономія  Філософський енциклопедичний словник
10. автономія — АВТОНО́МІЯ (право самостійно вирішувати справи внутрішнього законодавства, управління), САМОВРЯДУВА́ННЯ. Повітовий староста, ревнивий оборонець краєвої автономії, переслідував, як лиш міг, тоту раду громадську (Лесь Мартович)...  Словник синонімів української мови
11. автономія — Автоно́мія, -мії, -мією; -но́мії, -мій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. автономія — АВТОНО́МІЯ, ї, ж. 1. Самоврядування певної частини держави, що здійснюється на основі загальнодержавного закону (конституції). Демократична держава повинна визнавати автономію різних областей...  Словник української мови в 11 томах
13. автономія — рос. автономия (грец. autono-mia — незалежність) — 1. Самоврядування певної частини території держави (регіону), що здійснюється в обсягах, межах, передбачених законами даної держави (конституцією), напр. Автономна Республіка Крим.  Eкономічна енциклопедія