агресор

агре́сор

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. агресор — Загарбник, нападник, напасник, див. розбійник  Словник чужослів Павло Штепа
2. агресор — -а, ч. Той, хто вдається до агресії; нападник, загарбник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. агресор — АГРЕ́СОР, а, ч. Той, хто вдається до агресії; нападник, загарбник. Загине всякий, хто до нас Поткнеться як агресор (С. Воскрекасенко); Може, Андріїв авторитет, може, його сила, від якої “агресори” розліталися на всі боки, може, його голос, а може...  Словник української мови у 20 томах
4. агресор — (-а) ч. 1. крим. Ґвалтівник неповнолітніх. БСРЖ, 31; СЖЗ, 9; ЯБМ, 1, 21. 2. крим.; ірон. Теща. БСРЖ, 314; СЖЗ, 9; ЯБМ, 1, 21. 3. мол., мн. аґресори, -ів. Важкі армійські ботинки. ПСУМС, 3.  Словник жарґонної лексики української мови
5. агресор — див. ворог  Словник синонімів Вусика
6. агресор — агре́сор (лат. aggressor – той, що нападає) сторона, що нападає; держава, яка здійснює агресію, першою застосовує збройну силу проти іншої держави; загарбник.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. агресор — ЗАГА́РБНИК (той, хто насильно захоплює чужу територію, поневолює інші народи), ЗАВОЙО́ВНИК, АГРЕ́СОР, НАПА́ДНИК, НАПА́СНИК рідше, КОНКІСТА́ДО́Р (КОНКВІСТА́ДО́Р) перев. мн.  Словник синонімів української мови
8. агресор — АГРЕ́СОР, а, ч. Той, хто вдається до агресії; нападник, загарбник. Загине всякий, хто до нас Поткнеться як агресор (Воскр., З перцем!, 1957, 132).  Словник української мови в 11 томах
9. агресор — рос. агрессор (латин. aggressor — той, що нападає) — 1. Сторона, що нападає. 2. Держава, яка здійснює агресію, першою застосовує зброю проти іншої держави; загарбник. 3. Переносно-агресивна людина, та, що здійснює агресивні випади проти іншої людини, інших людей.  Eкономічна енциклопедія