Значення в інших словниках
-
акант —
(росл,) ведмежа лаба, (архіт.) прикраса
Словник чужослів Павло Штепа
-
акант —
(грец. akantha — колючка, терен), -а, ч., 1. бот. Трав'яниста рослина родини акантових, поширена в районі Середземномор'я. 2. архт.
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
акант —
аканф, -а, ч. 1》 Південна трав'яниста, рідше кущова рослина з великими зубчастими листками; вирощується як декоративна. 2》 Скульптурна прикраса капітелей, карнизів, ваз і т. ін., що має форму листків цієї рослини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
акант —
АКА́НТ, АКА́НФ, у, ч. 1. Південна трав'яниста, рідше кущова рослина родини акантових із великими, зібраними у вигляді розеток, зубчастими листками. Не вабся, хлопчику!...
Словник української мови у 20 томах
-
акант —
ака́нт (грец. άκανθος, від ακανθα – колючка, терен) 1. Рід трав’янистих, рідше кущових рослин. Поширені в теплому поясі Азії, Африки і в Середземномор’ї. Багато видів – декоративні.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
акант —
Популярний у класичному мистецтві декоративний мотив у вигляді стилізованих листків, а також гілок рослини тієї ж назви; використовується в архітектурі, скульптурі, декоративно-прикладному мистецтві.
Універсальний словник-енциклопедія
-
акант —
АКА́НТ, АКА́НФ, а, ч. 1. Південна трав’яниста, рідше кущова рослина з великими зубчастими листками; вирощується як декоративна. Акант (аканф) — рослина, лист якої став зразком для ліпного архітектурного орнаменту (Архіт. Рад. Укр., 3, 1939, 40).
Словник української мови в 11 томах
-
акант —
акант (аканф) (фр. < лат. < грец. — ведмежа лапа) Стилізоване декоративне зображення зубчатих листків рослини аканту, що вживалося у різноманітних орнаментальних композиціях, у побудові корінфських капітелей, модульонів, фризів, карнизів тощо.
Архітектура і монументальне мистецтво