Орфографічний словник української мови

аквілон

аквіло́н

іменник чоловічого роду

північний вітер

поет.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. аквілон — -а, ч. 1》 У римській міфології – бог вітру. 2》 Сильний північний або північно-східний вітер.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. аквілон — АКВІЛО́Н, у, ч., заст., поет. Північний вітер. Вітре буйний аквілоне! Подми чарами, крилатий (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
  3. аквілон — аквіло́н [від лат. aquilo (aquilonis) – північний вітер] 1. У римській міфології бог вітру. 2. Сильний північний або північно-східний вітер.  Словник іншомовних слів Мельничука