акомпаніатор —
АКОМПАНІА́ТОР, а, ч. Той, хто акомпанує співцеві, декламаторові і т. ін. Сцена. Рояль. За роялем акомпаніатор (Вас., III, 1960, 310); Він вступив акомпаніатором до театрального сектору агітпросвіту військкомату (Смолич, Театр.., 1940, 101).
Словник української мови в 11 томах