Орфографічний словник української мови

анакруза

анакру́за

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. анакруза — анакруса, -и, ж. Склад на початку віршового рядка, який не входить до його ритмічного розміру.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. анакруза — АНАКРУ́ЗА, и, ж., літ. Склади віршового рядка, які передують першому метричному наголосові. Визначити, що у вірші є анакруза, може людина, що має навички в розпізнаванні ритмів вірша (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. анакруза — • анакруза (грец. ανάκρουσις, букв. — відштовхування) - в античній метриці короткі один або два склади на початку вірша, що передують довгому складові. В сучас. європ. метричній системі — ненаголошені склади до першого метричного наголосу.  Українська літературна енциклопедія
  4. анакруза — анакру́за, анакру́са (грец. άνάκρουσις, букв. – відштовхування) склад на початку віршового рядка, який не входить до його ритмічного розміру.  Словник іншомовних слів Мельничука