анекдотник

анекдо́тник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. анекдотник — -а, ч. Любитель анекдотів, майстер розповідати анекдоти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. анекдотник — АНЕКДО́ТНИК, а, ч., розм. Любитель анекдотів, майстер розповідати анекдоти. Першим виглянув у коридор мій сусід по купе, анекдотник і веселун (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
3. анекдотник — АНЕКДО́ТНИК, а, ч. Любитель анекдотів, майстер розповідати анекдоти. Першим виглянув у коридор мій сусід по купе, анекдотник і веселун (Збан., Любов, 1957, 133).  Словник української мови в 11 томах