Значення в інших словниках
-
анілін —
-у, ч. Безбарвна або жовтувата оліїста отруйна речовина – рідка органічна сполука; використовується для виготовлення барвників, ліків, вибухових речовин та ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
анілін —
АНІЛІ́Н, у, ч., хім. Безбарвна або жовтувата оліїста отруйна речовина – рідка органічна сполука; використовується для виготовлення барвників, ліків, вибухових речовин та ін. Анілін та інші ароматичні аміни широко використовуються для одержання найрізноманітніших штучних барвників (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
анілін —
анілі́н (португ. anil – індиго, з араб. ан-ніл, аль-ніл, від санскр. ніла – блакитний, нілі – індиго) органічна сполука; безбарвна отруйна рідина. Застосовують для одержання анілінових барвників, фармацевтичних препаратів, вибухових речовин, похідні у фотографії тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
анілін —
С6Н5NH2, органічна сполука з групи ароматичних амінів; масляниста рідина; токсичний; сировина для виробництва ліків, барвників, пластмас.
Універсальний словник-енциклопедія
-
анілін —
АНІЛІ́Н, у, ч. Безбарвна або жовтувата оліїста отруйна речовина — рідка органічна сполука; використовується для виготовлення барвників, ліків, вибухових речовин та ін. Анілін та інші ароматичні аміни використовуються для добування найрізноманітніших штучних барвників (Заг. хімія, 1955, 426).
Словник української мови в 11 томах