Орфографічний словник української мови

апендицит

апендици́т

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. апендицит — Дванадтятниця, див. дуоденіт  Словник чужослів Павло Штепа
  2. апендицит — -у, ч., мед. Запалення апендикса.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. апендицит — АПЕНДИЦИ́Т, у, ч., мед. Запалення апендикса (у 1 знач.). Напад гострого апендициту починається раптом болями, нудотою, блюванням (з наук. літ.); – Вертить мене млинком по канапі... Я й сього, я й того... І що б ви гадали: апендицит (Остап Вишня).  Словник української мови у 20 томах
  4. апендицит — (-у) ч.; комп.; жарт. Додаток. Документ із апендицитами. БСРЖ, 37; Синишин, 23.  Словник жарґонної лексики української мови
  5. апендицит — апендици́т [від лат. appendix (appendicis) – придаток] запалення апендикса.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. апендицит — Апендици́т, -ту, -тові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. апендицит — АПЕНДИЦИ́Т, у, ч., мед. Запалення апендикса. Приступ гострого апендициту починається раптом болями.., нудотою, блюванням (Лікар, експертиза… 1958, 46); — Вертить мене млинком по канапі… Я й сього, я й того… І що б ви гадали: апендицит (Вишня, І, 1956, 83).  Словник української мови в 11 томах