архієпископ —
[арх'ійеипископ] -па, м. (на) -пов'і/-п'і, мн. -пие, -п'іў
Орфоепічний словник української мови
архієпископ —
-а, ч. Духовне звання, середнє між єпископом і митрополитом. || Церковний служитель, який має це звання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
архієпископ —
АРХІЄПИ́СКОП, а, ч. Духовне звання, середнє між єпископом і митрополитом. Професор Іван Огієнко в 1940 році хіротонізований, прибирає ім’я Іларіон і стає архієпископом Холмським і Підляським, згодом (у 1943 р.) з титулом митрополита (із журн.
Словник української мови у 20 томах
архієпископ —
архієпи́скоп (від архі... і єпископ) почесний духовний сан єпископів, один з найвищих ступенів у християнській церковній ієрархії.
Словник іншомовних слів Мельничука
архієпископ —
У Католицькій Церкві титул, що надається єпископові, який керує архідієцезією; в англіканській Церкві титул а. належить примасові Англії; а. є також керівники деяких євангелістських Церков з єпископальним ладом.
Універсальний словник-енциклопедія
архієпископ —
АРХІЄПИ́СКОП, а, ч. Духовне звання, середнє між єпископом і митрополитом; // Служитель релігійного культу, який має це звання. Взнав про приїзд посольства і архієпископ — глава новгородського уряду (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 196).
Словник української мови в 11 томах