аустеніт — Орфографічний словник української мови

аустеніт — -у, ч., мет. Одна зі складових частин залізовуглецевих сплавів. Великий тлумачний словник сучасної мови
аустеніт — АУСТЕНІ́Т, у, ч., мет. Один із складників залізовуглецевих сплавів. Аустеніт стійкий лише при високій температурі (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
аустеніт — аустені́т структурна складова залізовуглецевих сплавів, твердий розчин вуглецю (до 2%) або легуючих елементів у гамма-залізі. Від прізвища англійського металурга У. Робертса-Аустена. Словник іншомовних слів Мельничука
аустеніт — АУСТЕНІ́Т, у, ч., мет. Одна із складових частин залізовуглецевих сплавів. Аустеніт цілком стійкий лише при високій температурі (Заг. хімія, 1955, 607). Словник української мови в 11 томах