Орфографічний словник української мови

бабачок

бабачо́к

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бабачок — рідко байбачок, -чка, ч. Зменш.-пестл. до бабак, байбак 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бабачок — БАБАЧО́К, рідше БАЙБАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до баба́к, байба́к 1. Бабачок вказував на ранню весну (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. бабачок — БАБАЧО́К, рідко БАЙБАЧО́К, чка, ч. Зменш.-пестл. до баба́к, байба́к 1.  Словник української мови в 11 томах
  4. бабачок — Бабачок, -чка м. ум. отъ бабак.  Словник української мови Грінченка