Орфографічний словник української мови

базилевс

базиле́вс

іменник чоловічого роду, істота

титул візантійського імператора

іст.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. базилевс — -а, ч. 1》 Назва грецьких монархів у Гомера. 2》 Один з титулів візантійських імператорів з 7 ст.  Великий тлумачний словник сучасної мови