Орфографічний словник української мови

балата

бала́та

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. балата — -и, ж. Ліричний пісенний жанр, поширений в Італії в 13-15 ст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. балата — БАЛА́ТА, и, ж. 1. Південноамериканське тропічне дерево родини сапотових. 2. Загуслий молочний сік цього дерева, за властивостями і складом близький до гутаперчі.  Словник української мови у 20 томах
  3. балата — бала́та (ісп. balata) 1. Рід деревних тропічних рослин родини сапотових. 2. Молочний сік цього дерева, що зазнав коагуляції. Властивостями й складом близький до гутаперчі.  Словник іншомовних слів Мельничука