Орфографічний словник української мови

бальзамін

бальзамі́н

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бальзамін — -у, ч. Декоративна садова і кімнатна рослина з м'ясистим стеблом і яскравими квітами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бальзамін — БАЛЬЗАМІ́Н, у, ч. Декоративна садова та кімнатна рослина родини бальзамінових, що має м'ясисте стебло та яскраві квіти. Скільки квітів, і які різні! Петунія, красоля, кручені паничі, резеда, бальзамін, півонії (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. бальзамін — бальзамі́н (грец. βάλσαμον) рід одно- і багаторічних трав’янистих рослин. Поширені переважно в тропіках і субтропіках Азії та Африки. В СРСР деякі види культивують як декоративні. Інша назва – розрив-трава.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. бальзамін — БАЛЬЗАМІ́Н, у, ч. Декоративна садова і кімнатна рослина з м’ясистим стеблом і яскравими квітами. Скільки квютів, і які різні! Петунія, красоля, кручені паничі, резеда, бальзамін, півонії (Смолич, II, 1958, 8).  Словник української мови в 11 томах