Орфографічний словник української мови

банкнота

банкно́та

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. банкнота — [банкнота] -тие, д. і м. -т'і, р. мн. -от  Орфоепічний словник української мови
  2. банкнота — ГРО́ШІ (металеві й паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу), ГРО́ШИКИ розм., ГРОШЕНЯ́ТА розм., КАЗНА́ розм., жарт., КОПІ́ЙКА збірн. розм., МОНЕ́ТА збірн. розм., ГРІШ збірн., розм., ГРОШВА́ збірн. фам., ФІНА́НСИ розм., жарт.  Словник синонімів української мови
  3. банкнота — Банкно́та, -ти, -ті; -но́ти, -но́т, -но́там  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. банкнота — БАНКНО́ТА див. банкно́ти.  Словник української мови в 11 томах