батько —
(чоловік стосовно своїх дітей) тато, отець, пестл. татусь, татко, уроч. панотець, діал. неньо, няньо, нянько.
Словник синонімів Полюги
батько —
При підметі, вираженому зворотами батько з сином, батько з матір’ю тощо, присудок буває: а) у формі множини, якщо дія приписується двом рівноправним суб’єктам. Батько з сином пішли на панський тік молотити (І.
Літературне слововживання
батько —
-а, ч. 1》 Чоловік стосовно до своїх дітей. По батькові — складова частина власного імені людини, що вказує на ім'я батька. 2》 чого, перен. Основоположник якого-небудь учення, якої-небудь галузі науки, мистецтва і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
батько —
БА́ТЬКО, а, ч. 1. Чоловік стосовно до своїх дітей. Шануй свого батька та матір, це перша заповідь з обітницею (Біблія. Пер. І. Огієнка); Він батька спас в злу саму пору (І. Котляревський); Кого ж їй любити?...
Словник української мови у 20 томах
батько —
Батька покинеш, то сам загинеш. Не покидай батька, доки не в силі дати собі сам раду. Батько складав, а син роздав. Батько тяжко працював, та щадив, а син змарнував. Викрутився батько, та й без чуприни до дому пішов. Потерпів у бійці, та ледви утік.
Приповідки або українсько-народня філософія
батько —
1 (-а) ч.; військ. Командир частини. Балабін. 2 син. бос, файзер, фатер, череп.
Словник жарґонної лексики української мови
батько —
іди́ (собі́) к бі́совому ба́тькові (к нечи́стій ма́тері), лайл. Уживається для вираження почуття гніву на кого-небудь, незадоволення кимось, обурення з приводу чогось, бажання позбутися когось.
Фразеологічний словник української мови
батько —
БА́ТЬКО (чоловік стосовно своїх дітей), ТА́ТО розм., БА́ТЯ розм. рідко, ОТЕ́ЦЬ уроч., діал., НЯ́НЬО діал., НЯ́НЬО діал., НЯ́НЬКО діал.; ПАНОТЕ́ЦЬ заст. (з повагою). Батько сількора Василя, середняк Опанас Трубенко, був людиною неквапливою (О.
Словник синонімів української мови
батько —
Ба́тько, -ка, -кові, на ба́тькові, ба́тьку! батьки́, -кі́в, -ка́м
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
батько —
БА́ТЬКО, а, ч. 1. Чоловік стосовно до своїх дітей. Він батька спас в злу саму пору (Котл., І, 1952, 274); Кого ж їй любити? ні батька, ні неньки; Одна, як та пташка в далекім краю (Шевч., I, 1951, 4); *Образно. Спочиваєш ти, наш батьку [Т.
Словник української мови в 11 томах