Орфографічний словник української мови

безвиглядний

безвигля́дний

прикметник

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. безвиглядний — -а, -е, зах. Безперспективний, безнадійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безвиглядний — БЕЗВИГЛЯ́ДНИЙ, а, е, зах. Безперспективний, безнадійний. Бачив [Лі Юнкшан] безвиглядні вічні злидні своєї чисельної родини (Мирослав Ірчан).  Словник української мови у 20 томах
  3. безвиглядний — безви́глядний безнадійний (ст): Дивився на заґратоване вікно – і мріяв. Так, мріяв непорушно. Це не була безвиглядна, пригноблена сумовитість, це просто була якась мрія (Нижанківський)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. безвиглядний — БЕЗНАДІ́ЙНИЙ (про становище, обставини і т. ін. — у якому не видно надії на поліпшення), БЕЗВИ́ХІДНИЙ, БЕЗПОРА́ДНИЙ, БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ підсил. (звичайно із сл. часи, життя, доля, злидні тощо); НЕВИЛА́ЗНИЙ підсил. розм. (про злидні, борги і т. ін.  Словник синонімів української мови
  5. безвиглядний — БЕЗВИГЛЯ́ДНИЙ, а, е, зах. Безперспективний, безнадійний. Бачив [Лі Юнкшан] безвиглядні вічні злидні своєї чисельної родини (Ірчан, II, 1958, 24).  Словник української мови в 11 томах