безвітряно —
присудк. сл. Про стан безвітря.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безвітряно —
БЕЗВІ́ТРЯНО, пред. Про стан безвітря; безвітряна погода. Надворі тихо, безвітряно, в небі ясно світять зорі (Н. Рибак); З моря дув сильний вітер, .. а тут, унизу під деревами, було спокійно й безвітряно, як у тиху погоду (Ю. Смолич).
Словник української мови у 20 томах
безвітряно —
БЕЗВІ́ТРЯНО, присудк. сл. Про стан безвітря. Надворі тихо, безвітряно, в небі ясно світять зорі (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 121); З моря дув сильний вітер, ..а тут, унизу під деревами, було спокійно й безвітряно, як у тиху погоду (Смолич, Світанок.., 1956, 138).
Словник української мови в 11 томах