Значення в інших словниках
-
безгласний —
-а, -е. 1》 Німий, безмовний. 2》 перен. Який не висловлює своєї думки; покірливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безгласний —
БЕЗГЛА́СНИЙ, а, е, рідко. Німий, безмовний. Погашу лампу і сам потону у чорній пітьмі .. Так добре було б стати “нічим”, безгласним, непорушним спокоєм (М. Коцюбинський).
Словник української мови у 20 томах
-
безгласний —
див. мовчазний
Словник синонімів Вусика
-
безгласний —
БЕЗМО́ВНИЙ (про людину — який нічого не говорить, не подає голосу), БЕЗГОЛО́СИЙ розм., БЕЗГЛА́СНИЙ рідше; МОВЧАЗНИ́Й, МОВЧАЗЛИ́ВИЙ, МОВЧУ́ЩИЙ розм., заст. (який мовчить, не вступає в розмову); НІМИ́Й підсил., НІМО́ТНИЙ підсил., перев. поет.
Словник синонімів української мови
-
безгласний —
БЕЗГЛА́СНИЙ, а, е, рідко. Німий, безмовний. Погашу лампу і сам потону у чорній пітьмі.. Так добре було б стати "нічим", безгласним, непорушним спокоєм (Коцюб., II, 1955, 224).
Словник української мови в 11 томах
-
безгласний —
Безгласний, -а, -е Безгласный. Був німий я і безгласний. К. Псал. 10.
Словник української мови Грінченка