Значення в інших словниках
-
безсмертник —
-а, ч. Народна назва рослин із сухими квітками, перев. безсмертків і кмину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безсмертник —
БЕЗСМЕ́РТНИК, у, ч. Народна назва рослин із сухими квітками родини складноцвітих, переважно безсмертків і тмину. На покутті стояли образи в срібних шатах, заквітчані васильками, гвоздиками, безсмертниками (Панас Мирний); Ми йшли в морі безсмертників (М.
Словник української мови у 20 томах
-
безсмертник —
БЕЗСМЕ́РТНИК (назва ряду трав'янистих рослин із сухими, нев'янучими квітками), СУХОЦВІ́Т, ІМОРТЕ́ЛЬ бот., БЕЗСМЕ́РТКА рідко. Цвітуть безсмертники й волошки, і материнка, і чебрець.. Та більш, ніж квітів на могилах, в могилах сховано сердець (Л. Костенко).
Словник синонімів української мови
-
безсмертник —
БЕЗСМЕ́РТНИК, а, ч. Народна назва рослин із сухими квітками, переважно безсмертків і тмину. На покутті стояли образи в срібних шатах, заквітчані васильками, гвоздиками, безсмертниками (Мирний, II, 1954, 232); Над їхнім [бійців] прахом зацвіта ромен...
Словник української мови в 11 томах
-
безсмертник —
Безсмертник, -ка м. раст.: безсмертникъ, Helychrisum arenarium. Dc. Анн. 163. Вх. Пч. II. 32.
Словник української мови Грінченка