Орфографічний словник української мови

безшабашно

безшаба́шно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. безшабашно — розм. Присл. до безшабашний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безшабашно — БЕЗШАБА́ШНО, розм. Присл. до безшаба́шний. Заморивши голод та безшабашно випивши з горя чарку вишнівки.., юнак став говіркий (П. Козланюк); Посміхнулась [молода] безшабашно І собі в танок іде! (С. Воскрекасенко).  Словник української мови у 20 томах
  3. безшабашно — БЕЗШАБА́ШНО, розм. Присл. до безшаба́шний. Посміхнулась [молода] безшабашно І собі в танок іде! (Воскр., З перцем!, 1957, 381); Заморивши голод та безшабашно випивши з горя чарку вишнівки.., юнак став говіркий (Козл., Ю. Крук, 1957, 486).  Словник української мови в 11 томах