Орфографічний словник української мови

бел

бел

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бел — -а, ч., фіз. Одиниця відношення енергій, потужностей, звукових тисків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бел — БЕЛ, а, ч., спец. Логарифмічна одиниця відношення двох однойменних фізичних величин. Відношення двох однойменних величин, яке виражено в белах, визначають як десятковий логарифм їхнього відношення (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. бел — Логарифмічна одиниця відношення енергій, потужностей, звукових тисків. Здебільшого вживають децибел (0,1 Б.). Від прізвища англійського винахідника А.-Г. Белла.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. Бел — Безрозмірна одиниця для вираження відношення 2 різних значень однієї величини; використовується, зокрема, для вираження рівня певної величини (якщо одне із значень є опорним), напр., інтенсивності звуку або електричної потужності; частіше використовується децибел (дБ), 1 дБ = 0,1 Б.  Універсальний словник-енциклопедія