бетаїн

бетаї́н

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. бетаїн — БЕТАЇ́Н див. бетаї́ни.  Словник української мови у 20 томах
2. бетаїн — (від лат. beta – буряк) органічна азотиста сполука, безбарвна кристалічна речовина, що міститься в цукровому буряку та багатьох інших рослинах.  Словник іншомовних слів Мельничука