Орфографічний словник української мови

бланк

бланк

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бланк — -а, ч. Друкована стандартна форма якогось документа, що заповнюється окремо конкретними даними. Бланк-ваучер — бланк із відомостями щодо виконаної комерційної операції; зазвичай прикріплюється до рахунку постачальника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бланк — БЛАНК, а, ч. Друкована стандартна форма якогось документа, що заповнюється окремо конкретними даними. Їй треба було .. викрадати бланки посвідчень для працівників підпілля (Ю. Яновський); Рука його машинально потяглася до спідньої кишені, добула звідти ..  Словник української мови у 20 томах
  3. бланк — (від франц. blanc – білий) друкована стандартна форма документа, що заповнюється конкретними даними.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. бланк — Бланк, -нка і бла́нок, -нка; -нки, -нків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бланк — БЛАНК, а, ч. Друкована стандартна форма якогось документа, що заповнюється окремо конкретними даними. Рука його машинально потяглася до спідньої кишені, добула звідти.. аркушик телеграфного бланка (Ле, Міжгір’я, 1953, 12); Їй треба було..  Словник української мови в 11 томах
  6. бланк — рос. бланк (від фр. blanc — білий) — і .Друкована стандартна форма документа, що заповнюється конкретними даними. 2. Лист ділового паперу зі штемпелем певної установи, організації з поштовими, банківськими та іншими реквізитами. Після заповнення набуває значення ділового документа.  Eкономічна енциклопедія