Орфографічний словник української мови

блокування

блокува́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. блокування — Блокировка — blocking — Blockieren, Verriegelung — фіксація робочих частин апаратів та механізмів у певному положенні, яке зберігається незалежно від того, усунено чи ні блокуючий вплив.  Гірничий енциклопедичний словник
  2. блокування — -я, с. 1》 Здійснення блокади. Блокування акцій — дії реєстратора щодо повного припинення обігу акцій на визначений термін або до виконання певних умов.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блокування — БЛОКУВА́ННЯ, я, с. 1. політ. Дія за знач. блокува́тися. Партія регіонів не виключає свого блокування з іншими партіями (з газ.). 2. Дія за знач. блокува́ти...  Словник української мови у 20 томах
  4. блокування — блокува́ння 1. Здійснення блокади. 2. Об’єднання держав, партій, груп у політичний блок (2). 3. Технічний прийом у спорті для затримання противника. 4. Сукупність методів і засобів, що забезпечують фіксацію робочих елементів апарата, напр.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. блокування — БЛОКУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. блокува́тися. 2. зал. Дія за знач. блокува́ти 2.  Словник української мови в 11 томах
  6. блокування — Поєднання кількох будівель різного функціонального призначення в єдину компактну споруду, із збереженням певних відзнак первісних елементів.  Архітектура і монументальне мистецтво