Орфографічний словник української мови

блощичник

блощи́чник

іменник чоловічого роду

місце, приміщення, де є дуже багато блощиць

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. блощичник — -а, ч., розм. Місце, приміщення, де є дуже багато блощиць.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. блощичник — БЛОЩИ́ЧНИК, а, ч., розм. Місце, приміщення, де є дуже багато блощиць. То хоч вільна ти, а то так і бійся: запруть тебе у той каторжний блощичник або ще й далі завдадуть (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  3. блощичник — БЛОЩИ́ЧНИК, а, ч., розм. Місце, приміщення, де є дуже багато блощиць. То хоч вільна ти, а то так і бійся: запруть тебе у той каторжний блощичник або ще й далі завдадуть (Мирний, III, 1954, 385).  Словник української мови в 11 томах
  4. блощичник — Блощичник, -ка м. = блощинник. Лв. 99.  Словник української мови Грінченка