Орфографічний словник української мови

борознюк

борозню́к

іменник чоловічого роду, істота

личинка хруща

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. борознюк — борозняк, -а, ч., зах. Личинка хруща.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. борознюк — БОРОЗНЮ́К, БОРОЗНЯ́К, а́, ч. Личинка хруща. По ріллі, вишукуючи борозняків, статечно ходили ворони (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  3. борознюк — БОРОЗНЮ́К, БОРОЗНЯ́К, а́, ч. Личинка хруща. По ріллі, вишукуючи борозняків, статечно ходили ворони (Стельмах, На.. землі, 1949, 310).  Словник української мови в 11 томах
  4. борознюк — Борознюк, -ка м. = борозняк. Желех.  Словник української мови Грінченка